Освітленість на трасах і дорогах

Освітленість на трасах і дорогах – одне з найважливіших питань. Розібратися в ньому складно, адже будь-яка норма має свої визначені нюанси та виключення. Світильники, їхня потужність, місце розміщення строго регламентовані Державними будівельними нормами України. Якщо вони не будуть дотримані, водії та пішоходи опиняться у небезпеці.

Зміст:

• Терміни розрахунку освітленості на трасах і дорогах
• Норми освітленості доріг, трас та зовнішніх об’єктів
• Рівень освітленості пішохідних переходів
• Освітленість автотранспортних тунелів

Терміни розрахунку освітленості на трасах і дорогах

У ДБН В.2.5-28:2018, які актуальні зараз в Україні, наведені такі терміни:

• блискавість – коли в учасника дорожнього руху з’являється дискомфорт або зменшується можливість бачити об’єкти чи деталі через неадекватний розподіл або діапазон яскравості та контрастів навколишнього середовища;
• GRl – гранично допустимий показник блискавості;
• розрізнення – коли об’єкт помітний на фоні навколишнього оточення;
• гострота зору – розрізнення дрібних окремих деталей малого розділення;
• ВДМ – вулично-дорожня мережа;
• експлуатаційна освітленість (Еекс, визначається в люксах)– мінімально дозволена освітленість на визначеній поверхні;
• заливне освітлення – значне збільшення освітленості в порівнянні зі звичайною;
• загальне освітлення – розподіляється на рівномірне та локалізоване. Розміщується у верхній зоні приміщень або відносно об’єктів, які необхідно підсвітити;
• зоровий дискомфорт – відчуття напруження очей та незручності у розрізненні об’єктів. Причиною може бути неправильний розподіл яскравості. Це призводить до розсіяності, зниження зосередженості, стомлюваності зору, відволіканню уваги;

Про розрахунок освітленості
Детальніше

• коефіцієнт запасу (Кз) – важливий показник, з яким прораховують зниження коефіцієнту пульсації освітленості та інтенсивності світлового потоку, що виникають під час експлуатації через старіння, забруднення приладів, а також природного зниження у поверхонь властивостей відбиття. Визначається за наступною формулою:

• де Emax та Emin– найвищий і найнижчий показники коливання освітленості в люксах, а Eсер – її усереднене значення, також в люксах;
• напівциліндрична освітленість (Енц) – насиченість світлом простору та ефект утворення тіней для споглядача, що рухається вулицею паралельно її осі. Вирахувати її можна інженерним методом;
• пішохідна зона – визначене місце, призначене виключно для руху пішоходів, де не можна їздити автівками (окрім спецтехніки, транспорту для інвалідів, автомобілів швидкої допомоги);
• показник зорового дискомфорту – критерій, що оцінює дискомфортну блискавість, коли яскравість розподіляється в просторі нерівномірно й викликає неприємні відчуття. Вираховується за формулою:

• М – це шуканий показник;
• Li – яскравість джерела, що блищить, кд/кв.м;
• ω – розмір тілесного кута джерела блиску, ср;
• φ0 – індекс позиції джерела блиску стосовно лінії зору;
• La – яскравість адаптації, кд/кв.м
• флікер-ефект – коли яскраві частини світильника монотонно мерехтять, створюють відблиски від корпусу автомобіля. Це викликає роздратованість водія, відвертає його увагу, спричиняючи небезпечну ситуацію на дорозі;
• фон (тло) – поверхня, розташована навколо певного об'єкта, на якій його можна розрізнити. Фони бувають: світлими, середніми, темними.


Норми освітленості доріг, трас та зовнішніх об’єктів

Норми поширюються на проектування нового чи реконструкцію вже існуючого штучного освітлення автотранспортних шляхів, магістралей та тунелів, наземних та підземних пішохідних переходів.

Для штучного освітлення загального виду пропонується використовувати світлодіодні та розрядні джерела світла. У них – більша світловіддача та довший строк експлуатації.

Рекомендовані показники для місць паркування:




	освітленість в люксах	рівномірність освітлення, не менше	показник блискавості, не більше	показник кольоропередавання, не менше
В місцях з малою інтенсивністю руху біля магазинів і житлових будинків	5	0,25	55	20
В місцях з середньою інтенсивністю руху біля офісів, спортзалів, заводів, державних установ	10	0,25	50	20
В місцях з великою інтенсивністю руху біля ТРЦ, шкіл, багатоцільових будівель	20	0,25	50	20





Класифікація кількості, видів та місце розміщення джерел світла встановлюється залежно від освітлюваних об’єктів, до яких належать:

• дороги та вулиці;
• площі;
• транспортні розв’язки;
• пішохідні переходи;
• тунелі, мости, естакади, шляхопроводи;
• АЗС, гаражі, автостоянки, СТО;
• зупинки пасажирських перевезень.

Середня горизонтальна освітленість визначає ступінь освітлення доріг, трас, площ у містах:

• для вулиць, площ і доріг районного значення – 6 лк;
• для вулиць і проїзних частин місцевого значення – від 2 до 4 лк.

Освітленість тротуарів, що прилягають до доріг, в середньому повинна дорівнювати половині яскравості покриття дороги.

Середня яскравість дорожнього покриття в місцях, де рух автотранспорту відбувається безперервно, приймають понад 2,0 кд/кв.м у місті та 1,6 кд/кв.м – для заміських територій, де розташовані під'їзди до логістичних і торгово-розважальних центрів, аеропортів тощо. Детальніше про освітленість торгових і розважальних центрів читайте тут.






Про вуличні світильники Brille
Детальніше




Усереднена освітленість покриття доріг і трас на перехрестях і на магістралях, що утворюють їх, має бути така сама, як на основній дорозі, а на з'їздах та другорядних міських дорогах – більше ніж 10 лк.

На дорогах, трасах, вулицях значення засліпленості не має бути більше за 150, а світлова віддача світильників по лінії зору водія має бути обмежена наступним чином:

• при куті 80° – не перебільшувати 30 кд на 1000 лм;
• при куті 90° – не більше ніж 10 кд на 1000 лм.

Висота встановлення світильників повинна бути такою, щоб приріст яскравості не перевищував 15% від нормованого рівня яскравості 0,5 кд/кв.м-2,0 кд/кв.м.

Коефіцієнт запасу потрібен для того, що компенсувати спад інтенсивності освітлення протягом роботи приладів. Його значення мають бути диференційовані залежно від того, як зроблена схема світильника.




Яскравість дорожніх покриттів:

Рівень яскравості покриття дороги, кд/кв.м	Приріст яскравості, не більше ніж
1,2-2,0	10
0,4-0,8	15





Зорова орієнтація пішоходів і водіїв вночі забезпечується різними типами світильників. Їх треба розміщувати так, щоб напрямок шляху вказувався лінією, яку вони утворюють.

Вночі не можна частково відключати освітлювальні прилади, у разі їхнього розташування в один ряд, по одному на опорах.

На трасах і дорогах населених пунктів рівень осліпленості не має перевищувати 150 лк. В зовнішньому освітленні рекомендують встановлювати газорозрядні лампи високого тиску, переважно натрієві.

Показник осліпленості можна вирахувати наступним чином:



де Р – осліпленість, S – її коефіцієнт, що враховує присутність та відсутність сліпучих джерел, розташованих в полі зору учасника руху, та дорівнює відношенню порогових різниць яскравості.

Світильники у парапетах шляхопроводів, мостів, будівель не обмежені у висоті встановлення. Під час монтажу потрібно унеможливити доступ випадкових осіб до внутрішньої конструкції приладу й забезпечити захисний кут в поздовжній площині не менше ніж 100°.






Які є нюанси монтажу вуличних світильників?
Детальніше




Якщо світильники з розсіяним променем використовуються на автозаправках, автостоянках чи сервісних центрах, що знаходяться поблизу трас і доріг, де є рух транспорту, вони мають бути встановлені на висоті від 3 м.

Щодо висоти встановлення світильників над автострадами, дорогами та трасами, то вона рекомендована не менше ніж 10 м. Якщо використовуються опори від 20 м заввишки, встановлені на них світильники мають забезпечувати максимально можливе освітлення, що розподіляється в просторі під кутом не більше за 65°.

Якщо в ремонтних роботах використовуються пересувні прожектори, необхідно направляти їх таким чином, щоб вони не сліпили учасників дорожнього руху, не світили у вікна лікарень та квартир навколо.

Критерієм вірного вибору світильників для трас і доріг є енергоекономічність: коли прилад споживає мінімум потужності при забезпеченні визначених ДБН показників освітлення.

Розміщення світильників має бути таким, щоб сервісне обслуговування та монтаж були зручними.

На центральних вулицях міст, призначених для пішоходів, середня напівциліндрична освітленість має бути більшою за 6 лк. Про освітлення дитячих садочків та шкіл детальніше можна прочитати тут.




Нормовані показники для пішохідних зон:

Підклас	Найменування	Середня горизонтальна освітленість в люксах	Кореляція середньої освітленості до максимальної
П1	Вокзали, аеропорти, відкриті естради та виставкові павільйони, території перед гіпермаркетами та стадіонами	20 лк	1:3
П2	Головні пішохідні вулиці міста, громадські центри адміністративних районів, пішохідні мости, площі, відкриті площадки на зупинках громадського транспорту, під'їзні колії до автозаправок	10 лк	1:3
П3	Головні входи до парків, території санаторіїв, пішохідні вулиці, допоміжні входи стадіонів і виставкових центрів, центральні алеї	6 лк	1:5
П4	Підходи та під'їзди до дитячих навчальних закладів, тротуари, центральні алеї при будинках відпочинку, території навколо лікарень, санаторіїв, поліклінік	4 лк	1:5
П5	Другорядні проїзди, господарські майданчики, алеї парків та скверів, проїзди між гаражами, тимчасові паркомісця	2 лк	1:10
П6	Бічні алеї й допоміжні входи скверів і парків, адміністративних районів	1	1:10





Рівень освітленості пішохідних переходів

Освітленість наземних пішохідних переходів має надважливу задачу: якомога краще означити пішохода, що знаходиться на проїзній частині для водіїв. Відповідно, освітленість таких переходів в комерційних та промислових зонах має становити не менш ніж 15 лк, а в житлових зонах – не менше 6 лк на горизонтальній поверхні.

Якщо наземні переходи виділяються спеціалізованими світловими маячками або маркерами, їх рекомендують встановлювати 2-3 м заввишки, щоб водії могли помітити їх здалеку та вчасно пригальмувати. Для цього ж рекомендовані контрастні різнокольорові лампочки. Яскравість цих приладів мусить бути не менше ніж 300 кд/м. Припустима частота миготінь – 40-60 спалахів на хвилину.

Середня горизонтальна освітленість для пішохідних переходів складає:

• підземні переходи – 75 лк;
• сходи підземних пішохідних переходів – 20 лк;
• закриті мостові переходи, обладнані прозорими стінками – 75 лк;
• сходи й майданчики закритих мостових переходів, обладнаних прозорими стінками – 50 лк.

Підземні пішохідні переходи обладнуються світильниками з дифузійними розсіювачами або з захисним кутом не менше 15°.

Інтенсивність освітлення можна підвищувати у столицях, значних історичних містах, на курортах, у портах.

Зменшувати рівень освітлення допускається:

• на 30 %, якщо інтенсивність руху зменшилась до ⅓ від максимального показника;
• на 50 % при зменшенні інтенсивності руху до ⅕ від максимуму.

Повне або часткове відключення штучного освітлення вночі не дозволяється:

• на стоянках автівок;
• пішохідних мостах та алеях;
• у сільських поселеннях;
• пожежних, службово-господарських і внутрішніх проїздах.




Освітленість автотранспортних тунелів

Для освітлення транспортних тунелів і притунельних об’єктів доцільно використовувати два види освітлення:

• стаціонарне робоче – має передбачати нічний та денний режими та створювати в будь-який час доби рівень освітленості на такому рівні, щоб забезпечити безпеку й зоровий комфорт учасників дорожнього руху;
• аварійне – світловими покажчиками обладнуються запасні виходи та напрямки руху до них.

Рівень освітлення тунелів спирається на відстані безпечного гальмування.




Вихідні значення цього показника наступні:




Швидкість руху в км/год	40	60	80	100	120
Відстань безпечного гальмування в метрах	25	55	100	155	220





Тунелі бувають довгі та короткі, криві та прямі, однобічні та двобічні. Всі ці дані необхідно враховувати при розрахунку оптимальної освітленості для створення достатньої видимості, керуючись Державними будівельними нормами.

Усереднене значення освітленості покриття дороги в тунелях завдовжки понад 60 м вночі в горизонтальній площині має бути від 50 лк і вище.

Симетричне освітлення використовується у тунелях з двобічним рухом, а зустрічне освітлення – з однобічним.

Важливо дотриматись плавного переходу між природним та штучним освітленням у тунелях на в’їзді та виїзді. З цією метою слід виділяти чотири зони яскравості:

• граничну;
• перехідну;
• внутрішню;
• виїзну/під'їзну.


Освітленість автотранспортних тунелів

Яскравість адаптації при в’їзді у /виїзді з тунелю визначається за формулою:



Де L20 – величина яскравості адаптації;

Kc – частка небозводу, Lc – його середня яскравість;

Kr – частка дорожного полотна, а Lr – його середня яскравість;

Ke  – оточення порталу в зоні адаптації, а Le  – його середня яскравість.

Режим яскравості та протяжність кожної зони призначають з урахуванням проєктної швидкості й інтенсивності дорожнього руху, кривизни тунелю, довжини, орієнтації по сторонах світу та забудови довкілля. Незалежно від цих факторів вночі тунель розглядається як єдина зона з одним рівнем яскравості.

Річна середньодобова величина інтенсивності транспортного руху (Nдоб) визначається за формулою:



Де Nдоб – розрахункова величина інтенсивності руху транспорту в годину із найменшим коефіцієнтом варіації (для Києва – це 17.00-18.00; 8.00-9.00);

K1 – коефіцієнт нерівномірності руху транспорту за годинами доби;

K2 – за днями тижня;

K3 – за місяцями року;

K4 – коефіцієнт долі об’єму руху транспорту за період від 24.00 до 6.00, приймається в межах 1,03-1,05.

Робоча освітленість транспортних тунелів має основні характеристики:

• розподіл зон середнього ступеня яскравості дорожнього полотна та нижньої частини стін;
• рівномірна яскравість дорожнього покриття та нижньої частини стін;
• сліпуча дія світильників;
• флікер-ефект.

При розміщенні на стінах тунелю висота розташування світильників має бути не нижчою за 4 м.

Для розрахунку освітленості будь-якої складності ми надаємо послугу розрахунку, яку можна замовити на сайті brille.ua. Також для простіших розрахунків у нас є безкоштовний онлайн калькулятор.